дистанційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дистанційно-автоматичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дистанційований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
дистанціювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дистанційний — а, е. 1) Прикм. до дистанція. 2) Який здійснюється або діє на певній віддалі, дистанції. •• Дистанці/йне навча/ння навчання за допомогою листування, телебачення, радіо, мережі Інтернет, телефону, публікацій у газеті за обмеженого контакту з… … Український тлумачний словник
дистанція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дистанційно — присл. На відстані, за допомогою засобів зв язку … Український тлумачний словник
дистанціюватися — ю/юся, ю/єшся, недок. і док. Відмежовуватися від кого , чого небудь, висловлюючи свою незгоду, розбіжність у поглядах … Український тлумачний словник
дистанційний — [диестан ц’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
дистанційне управління (керування) — дистанционное управление remote control Fernsteuerung управління техн. об єктами і системами на відстані шляхом передачі до них по каналах зв язку сигналів для увімкнення відповідних пристроїв (реле, вимикачів, контакторів, пускачів, вентилів,… … Гірничий енциклопедичний словник
